У цей день хочеться побажати завжди і всюди, за будь-якої погоди і будь-якого розкладу залишатися справжньою людиною, поважає себе і оточуючих. Бажаю, щоб у світі панувала справедливість, чесність, доброта і щирість. Нехай кожен з нас буде терпимо, спокійний і незворушний.
Государства - члены Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры, собравшиеся в Париже на двадцать восьмую сессию Генеральной конференции 25 октября - 16 ноября 1995 года, памятуя о том, что Устав Организации Объединенных Наций ( 995_010 ) гласит: "Мы, народы Объединенных Наций, преисполненные решимости избавить грядущие поколения от бедствий войны ... вновь утвердить веру в основные права человека, в достоинство и ценность человеческой личности ... и в этих целях проявлять терпимость и жить вместе, в мире друг с другом, как добрые соседи", напоминая, что в Преамбуле Устава ЮНЕСКО, принятого 16 ноября 1945 года, подчеркивается, что "мир должен базироваться на интеллектуальной и нравственной солидарности человечества"...
(источник: официальный веб-портал "Верховная Рада Украины")
Пошана до «не свого»: Нині таки бракує пошани і до сповідників іншої віри, і до неповносправних і недужих, зокрема психічнохворих, до сусіда, який не те сказав, до політичних опонентів. Кожна національність може когось «не сприймати». «Це базується на глибинних механізмах «свій — чужий» і підігрівається пропагандою, мовою ворожнечі в ЗМІ, — розповідає психолог–методист табору «Джерела толерантності» Анна Ленчовська. — Американські нейропсихологи здійснили цікавий експеримент. Вони показували немовлятам різних рас зображення дітей своєї раси й інших. На свою расу малюки реагували усмішкою, а на іншу — плакали. Це біологічний механізм розрізнення свого і чужого. Але ж люди — біосоціальні істоти, і в соціумі живуть разом. І завдання соціуму — навчити людину керувати своїми біологічними механізмами та навчитися співжити і співпрацювати». Концепція табору «Джерела толерантності» ніби проста: кожен день діти 12—16 національних громад проживають в культурі якогось одного народу, приміряючи на себе не лише одяг, а й традиції, історію, танці й пісні етносу... читати далі >>>
(джерело: сайт "Толерантність")
Взаємне проникнення культур, мов, традицій, трансформація суспільних ідеалів та цінностей
(джерело: сайт "Буковинський державний медичний університет")
Типи толерантності в сучасному суспільстві
На початку XXI століття проблема толерантності набула особливої актуальності у зв'язку із процесом глобалізації, що зіштовхує релігійні, національні і етнічні ідентичності різних культур і народів. Формування громадянського суспільства неможливе без відповідного усвідомлення фундаментальних цінностей демократії. Однією з основних таких цінностей є цінність толерантності. Проблема толерантності сьогодні — одна з центральних проблем як глобального, так і національного порядку. За визначенням проф. А. Чічановського, толерантність — це терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки. Це повага або визнання рівності інших, відмова від домінування чи насильства. Інакше кажучи, постійні, цілеспрямовані зусилля для створення такого інформаційного поля, яке б культивувало в людині і суспільстві настанову на самообмеження, злагоду та співробітництво, на емоційну мобілізацію на злагоду культур [16, 92]... читати далі >>>
(джерело: сайт "Vuzlib")
Жодне суспільство не є й не може бути однорідним, тому що кожне суспільство складається з людей, різних не тільки з погляду їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних поглядів, але і з погляду віку, статі, інтересів, виховання, матеріального становища тощо. Якість будь-якого суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, від того, чи сприймають вони одне одного, чи поважають і підтримують, чи навчаються одне від одного, чи об'єднують свої зусилля в ім'я загального добра, для постійного поліпшення свого матеріального й духовного життя. В умовах соціальної розмаїтості дуже важливо встановити культуру миру, що неможливо без дієвого виховання, заснованого на принципах толерантності... читати далі >>>
(джерело: сайт "Освіта")
Слово «толерантність» - сьогодні одне з найпопулярніших, найуживаніших у світі. У нашому суспільстві все частіше з'являється воно у лексиці державних, громадських, культурних діячів, журналістів - усіх тих, хто причетний до процесу демократичних перетворень. Воно як пароль, який свідчить про належність його носія до кола людей з сучасними поглядами на життя та міжособистісні стосунки. Для України, як багатонаціональної держави з розмаїттям культур і релігій, питання терпимості, етичності, гуманістичного виховання стають чи не головним чинником внутрішньої стабільності країни. Актуальність теми формування толерантної свідомості безсумнівна. Сподіваємось, що пропоновані матеріали стануть в нагоді викладачам, керівникам громадських організацій, журналістам, всім тим, хто не байдужий до питань протидії жорстокості, насильства, ксенофобії, расової та етнічної дискримінації, тероризму... читати далі >>>
(джерело: сайт "Шевченківський район міста Києва")
Толерантність як моральність особистості
Його розв'язання - складний, неоднозначний процес. Поряд зі стихійними чинниками, зумовленими особливостями політичного, економічного та духовного розвитку українського суспільства, дитина підпадає під спеціально організований вплив, спрямований на засвоєння нею моральних норм і правил, вироблення таких якостей, як патріотизм, національна гідність, толерантність, любов до праці, дисциплінованість, відповідальність, милосердя тощо. У цьому контексті посилюється інтерес до гуманістичної педагогіки, початок якої було закладено філософами стародавності - Сократом, Платоном, Аристотелем, Квінтіліаном. У більш пізні періоди гуманістичні ідеї розвивали Я. Коменський, І. Песталоцці, А. Дистервег, К. Ушинський. У міру свого розвитку педагогіка збагачується новими теоріями та практичними преференціями: вільного виховання (Ж.-Ж. Руссо), прагматизму (Д. Дьюі), особистісно зорієнтованого підходу (І. Бех, В. Рибалко, А. Маслоу, К. Роджерс) та ін. Ідеї педагогіки гуманізму знайшли відображення ще в Національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти, законі України «Про освіту», інших нормативних документах. Один із важливих її напрямів убачається науковцями у вихованні толерантності як невід'ємної якості людини демократичного суспільства... читати далі >>>
(джерело: сайт "Освіта в Польщі")